Вигнання і царство

Французького романіста, філософа, публіциста, лауреата Нобелівської премії (1957) Альбера Камю (1913—1960) за життя називали « Совістю Заходу», і зараз він вважається одним з найвизначніших письменників і мислителів ХХ століття, чиї твори перебувають на стику художньої прози і філософського трактату. У видавництві « Фоліо» вийшли друком книжки А. Камю « Чужий», « Чума», « Падіння», « П’єси». Збірник « Вигнання і царство», куди увійшли шість новел, був виданий 1957 року у Франції і відображає глибинні зміни, що відбулися у творчій свідомості письменника. Навмисно уникаючи новаторських форм, Камю вміщує в одній книзі дуже різні історії, які об’єднує тема самотності та ізоляції від суспільства. Події у більшості з новел відбуваються в Алжирі. Письменник розповідає про життя бідняків, про долю художника, який втрачає талант, про право особистості на бунт і про відсутність найважливішого вибору — можливості не обирати. « Вигнання» і « царство» — це різні полюси існування, відстань між якими — довжиною в людське життя...