Мрійник

Владислав Реймонт – польський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1924 р. за роман « Селяни». Належав до кола неоромантиків « Молода Польща». Автор оповідань, повістей, романів, різноманітних тематично і жанрово. У творчості поєднано традиції критичного реалізму з елементами натуралізму і символізму. У кращих зразках прози « Зустріч», « Перед світанком», « Справедливо» домінує побутова тематика і картини з життя села. Романи « Комедіантка», « Бродіння» присвячені описам життя провінційного чиновництва, акторського середовища, переважає міська тематика. Автор роману « Вампір», історичної трилогії « 1794 рік» про Польщу кінця XVIII століття і національно-визвольне повстання під керівництвом Тадеуша Костюшко. Реймонт болісно сприймав революційні події 1905 р., не схвалював революцію як спосіб змін у соціумі. Творчим відгуком на ці події став роман « Мрійник» 1910 р. тематично і за художньою манерою близький до « Комедіантки» та « Ферментів». Головний герой твору — касир на маленькій залізничній станції, який втікає у Париж, мріючи про надзвичайне кохання і відчуваючи тугу за омріяним недосяжним життям.