Падіння

Альбера Камю (1913—1960), французького романіста, філософа, публіциста, лауреата Нобелівської премії 1957 року, за життя називали « володарем дум», і нині він вважається одним із найвизначніших письменників та мислителів XX століття. Камю народився в Алжирі в родині робітника, навчався на філософському факультеті, займався театральною і громадською діяльністю. У роки окупації Франції Німеччиною брав участь у русі Опору, співпрацював із підпільною газетою « Комба», яку очолив після звільнення країни. « Падіння» — це остання закінчена повість Камю. У ній розповідається історія респектабельного адвоката Жана-Батиста Кламанса. Довгі роки він тягнув бездумне, хоча й цілком благопристойне існування, але одного разу, проходячи повз жінку, яка тонула, удав, що нічого не бачить і не чує. Цей вчинок змінив його життя і прирік на довгі роки болісних сумнівів.